Скільки роботодавець зобов’язаний нам заплатити за лікарняним

Матеріал 2007 року.

Захворівши, далеко не всі наші співгромадяни дозволяють собі понежитися день-другий на «постільному режимі». І, між іншим, дарма - адже нехтувати своїм здоров’ям (як, зрештою, і здоров’ям оточення) ні в якому разі не слід. Багато працівників пояснюють свою очевидно недоречну в цьому разі «роботоголію» тим, що нібито ми живемо в ринкових умовах - і ніхто нам не оплатить час, витрачений не на процвітання рідної фірми, а на власне лікування. Але дозвольте, право найманого працівника на отримання допомоги з оплати лікарняного листа ніхто не скасовував. Давайте розберемося, на яку суму можна розраховувати, віддаючи лікарняний лист до рідної компанії.

Не забудьте про терапевта

Ухваливши стратегічне рішення - хворіти вдома, сміливо викликайте дільничного терапевта. До речі, розраховувати на допомогу районних «ескулапів» ви маєте право навіть у тому разі, якщо не зареєстровані за тією адресою, де проживаєте.

Звісно, у цьому разі ви порушуєте закон, який зобов’язує всіх громадян України пройти реєстрацію в паспортному столі протягом двох тижнів перебування на новому місці проживання, - і за порушення цього закону вам загрожує адміністративний штраф.

Проте згідно з Конституцією України навіть порушники мають право на отримання медичних послуг. І для того, щоб реалізувати своє право, ви повинні написати на ім’я головлікаря поліклініки заяву з проханням обслуговуватися саме в цьому лікувальному закладі.

Зробити це можна вже безпосередньо перед закриттям «лікарняного». Якщо ж головлікар не палає бажанням брати вас на обслуговування у ввірену йому поліклініку - вимагайте від нього письмову відмову і прямуйте до районного або міського управління охорони здоров’я зі скаргою. Якщо й там відмовлять - звертайтеся до суду з позовом про порушення вашого конституційного права на отримання медичної допомоги.

Ідемо у відділ кадрів або бухгалтерію

І ось ваш організм успішно впорався з хворобою, а дільничний терапевт нарешті дозволив приступати до виконання трудових обов’язків. У цьому разі вам потрібно надати засвідчений медзакладом листок непрацездатності до відділу кадрів вашого підприємства.

Там мають заповнити документ даними про ваш страховий стаж (адже саме від них залежить розмір виплаченої допомоги) і передати листок до комісії або уповноваженому із соціального страхування.

Саме комісія розглядає підставу видачі цього документа і ухвалює рішення - оплачувати його чи ні. До речі, будь-яке рішення комісії має бути зафіксоване в протоколі. Потім листок тимчасової непрацездатності надсилається до бухгалтерії компанії, де й розраховується сума допомоги.

Щоб бути справедливими, зазначимо, що якщо ваша фірма невелика, то функції відділу кадрів і комісії із соцстраху поєднує бухгалтер.

Так що нарахують?

Сума, яку заплатять за лікарняним, залежить від середньоденної зарплати, розрахованої за 6 місяців, що передують хворобі, і вже згаданого вашого страхового стажу. Формула розрахунку виглядає так:

Сума лікарняних = середньоденний заробіток × кількість робочих днів, пропущених через хворобу × відсоток оплати лікарняного листа.

Про методику розрахунку середньоденної зарплати «вже докладно розповідала, тому лише нагадаємо читачам, що ця сума виводиться так: нарахований за розрахунковий період заробіток ділять на кількість відпрацьованих робочих днів у цьому періоді. Зрозуміло, під час розрахунку суми лікарняних враховується лише «біла» зарплата, з якої сплачено всі податки.

До поняття «заробіток» входять будь-які нарахування, з яких роблять відрахування до фонду соцстраху: «офіційні» премії, надбавки, компенсаційні виплати тощо. І не включають відпускні та лікарняні. Наприклад: у Петренка, який хворів із 3 по 7 вересня 2007 року, із січня місячна зарплата становить 2 тис. грн, у травні він отримав премію в розмірі 1500 грн, а весь липень він був у відпустці (24 дні - основна відпустка і 7 - додаткова) і отримав цього місяця лише відпускні в розмірі 1800 грн. Виходить, що за попередні шість місяців він заробив:

2 тис. грн × 5 місяців (липень із розрахунку випадає, оскільки Петренко цього місяця був у відпустці) + 1500 грн = 11 500 грн.

Кількість відпрацьованих днів за період квітень-серпень - 20 (квітень) + 19 (травень) + 20 (червень) + 22 (серпень) + 20 (вересень) = 101.

Вираховуємо середньоденний заробіток: 11 500 : 101 = 113,86 грн.

Виходячи з цієї суми, йому й буде розраховано лікарняний. Якщо він хворів 5 робочих днів, то за лікарняним йому нарахують: 113,86 × 5 = 569,31 грн.

А потім отриманий результат мають помножити на відсоток, що залежить від його страхового стажу. Якщо цей стаж становить менше ніж 5 років, то рівень допомоги обмежиться 60% суми. Якщо стаж перебуває в межах 5-8 років, то рівень допомоги становитиме 80% суми. А якщо понад 8 років - то 100% розрахованої суми.

Таким чином, якщо страховий стаж пана Петренка становить 7 років, то сума, отримана ним за лікарняним листком, становитиме: 569,31 × 80% = 455,45 грн.

До речі, якби пана Петренка було віднесено до 1-4 категорій осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (або він був би батьком хворої дитини, яка має статус особи, що постраждала від Чорнобильської катастрофи), то він міг би розраховувати на 100% оплати лікарняного.

Хворобливих ніде не люблять

Держава (а точніше - соцстрах) про хворих громадян дбає й гарантує їм оплату лікарняного листка. Більше того, якщо вас угораздило захворіти під час щорічної відпустки, вам не лише оплатять лікарняний, а й продовжать відпустку на кількість днів, витрачених «на хворобу». Або перенесуть ці дні на будь-який інший період. Зазначимо, що перенести чи продовжити відпустку можна лише в тому разі, якщо хворіли саме ви, а не людина, яка потребує вашого догляду.

Зворушлива турбота про «хворіючих» співробітників має все ж свої межі. Зокрема, якщо співробітник надмірно хворобливий і перебуває на лікарняному понад 4 місяці поспіль, роботодавець має право звільнити його згідно з п. 5 ст. 40 КЗпП України. За винятком трьох випадків:

такий тривалий період хвороби спричинений трудовим каліцтвом або професійним захворюванням (має бути підтверджено МСЕК);
у разі його захворювання передбачено триваліший термін збереження за ним робочого місця (це стосується, наприклад, хворих на туберкульоз);
декретна відпустка.

До речі, якщо протягом обумовлених 4 місяців лікарняний лист хоча б на один день було перервано і працівник з’явився на робочому місці, то звільнити такого співробітника не вдасться - доведеться починати відлік 4 місяців заново.

За що дають лікарняний?

Ось що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності…» розуміє під поняттям «страхові випадки для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності»:

захворювання застрахованої особи або травма, не пов’язана з нещасним випадком на виробництві;
догляд за хворою дитиною віком до 14 років;
догляд за дитиною до 3 років або за дитиною-інвалідом у разі захворювання особи, яка доглядає за нею;
карантин;
протезування за медичними показаннями в стаціонарі;
санаторно-курортне лікування, якщо тривалості щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатньо для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу й назад;
поїздка на лікування до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу зі стаціонару лікувального закладу;
супровід дитини-інваліда до 18 років на санаторно-курортне лікування (якщо є потреба догляду за нею).

Коли хворіємо за власний рахунок

В оплаті листка тимчасової непрацездатності вам можуть і відмовити. На лікарняний не варто розраховувати в таких випадках:

якщо травму чи захворювання отримано під час вчинення злочину;
за умисного завдання шкоди своєму здоров’ю або симуляції хвороби;
лікарняний не оплатять за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи, а також за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
якщо непрацездатність настала внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
якщо застрахований перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
у разі порушення режиму, встановленого лікарем, неявки без поважних причин на медогляд (з дня порушення на строк, який установлює орган, що призначає допомогу).

Автор: Іванна Момот. Джерело: «Газета по-киевски».