Проходимо техогляд за новими правилами

Матеріал 2009 року.

Для системи державного техогляду автомобілів нинішній рік - унікальний. По-перше, техдіагностику дозволили проходити і на станціях ДАІ, і на приватних СТО. По-друге, змінили терміни його проходження: тепер ТО можна пройти з 15 січня по 15 грудня, а не до 31 липня. По-третє, значно зросла відповідальність за експлуатацію автомобіля без талона ТО - штраф за це порушення становить 340-425 грн (а не 17-34 грн, як це було до листопада 2008 року), а авто можуть затримати й доправити на штрафмайданчик, пише газета «Сегодня».

З другого боку, керівництво МВС неодноразово заявляло про послаблення. Так, для легкових автомобілів непарного року випуску, які мали пройти техогляд до 15 грудня, дедлайн перенесли на 1 червня 2010 року. За словами міністра МВС Юрія Луценка, це пов’язано з тим, що спеціалізованих діагностичних станцій поки що дуже мало. Крім того, начальник ДАІ Сергій Коломієць не так давно заявив, що ДАІ зробила все необхідне, щоб полегшити учасникам дорожнього руху процес проходження ТО. «Сегодня» з’ясовувала, як справи йдуть насправді.

Як ми проходили техогляд за новими правилами

Крок 1. Готуємо документи для ТО в ДАІ

Перш ніж вирушати на станцію діагностики, автомобілістові необхідно зібрати цілий пакет документів, які можуть вимагати в ДАІ. Це насамперед цивільний паспорт, права, техпаспорт, у разі якщо власник автомобіля - інша людина, то довіреність. З цим переліком проблем, природно, не виникло. Проте потрібні й додаткові документи, для збирання яких потрібно витратити час.

Медична довідка. Для отримання медичної довідки ми вирушили на медкомісію до спеціалізованої фірми, яких у Києві більше десятка. У принципі, куди саме вирушити, - особиста справа кожного водія, проте в медичних закладах ціни на послуги різняться. Наприклад, у центральній поліклініці Шевченківського району вартість проходження медкомісії разом із відвідуванням психіатра й нарколога становить 297 грн, а в центральній поліклініці Деснянського району за таку саму послугу беруть майже наполовину дешевше - 161 грн. Сама процедура проходження медкомісії зайняла близько години, після чого нам видали довідку державного зразка.

Страховка. Обов’язковий документ під час проходження ТО - поліс обов’язкового страхування цивільної відповідальності (ОСЦПВ). Ціни на поліс прописано в законодавстві України, і вони однакові в усіх страхових компаній. Зате самі поліси бувають трьох типів. Перший тип для двигуна до 1,6 л коштує 409 грн (застрахована відповідальність будь-якої людини, яка керує авто на законних підставах), 2-й тип - 813 грн (застрахована відповідальність вписаного в поліс водія, який керує будь-яким авто), 3-й тип - 372 грн (застрахована відповідальність вписаного в поліс водія, який керує вписаним у поліс автомобілем).

Документ на ГБО. Якщо автомобіль оснащено газобалонним обладнанням (ГБО), для успішного проходження ТО знадобиться ще й документ, що підтверджує проведення випробувань газової паливної системи. Отримати його вдалося на одній із СТО, яка встановлює газ за 150 грн.

Платежі та квитанції. Окрім усього цього, ми сплатили обов’язкові платежі. За проведення техогляду - 45 грн, розмір транспортного збору за два роки (розраховується індивідуально, залежно від розміру двигуна. У нашому випадку - двигун об’ємом 1,3 л) становив близько 150 грн.

Крок 2. Обираємо СТО

Перш ніж з’явитися в ДАІ на техогляд, автовласники зобов’язані перевірити технічний стан авто на станціях діагностики, які отримали в ДДАІ та Мінтрансі відповідні ліцензії. На сьогодні в Україні зареєстровано 141 таку станцію, а в Києві - 4. Це фірмові або спеціалізовані СТО, АТП, які відповідають усім вимогам щодо проведення цих перевірок і оснащені сучасним технічним обладнанням, що дозволяє в повному обсязі й якісно проводити такі роботи.

У Департаменті ДАІ МВСУ нам роз’яснили, що після успішного проходження діагностики на приватній станції автовласникові після техогляду видають на руки лише протокол (який вважається дійсним лише 45 днів), з яким йому доведеться їхати знову до ДАІ. Природно, виникає логічне питання - навіщо їхати на СТО, а потім знову в ДАІ, якщо є можливість пройти всі процедури одразу на станції діагностики при ДАІ й тут-таки отримати талончик. Крім того, після телефонного обдзвону ми з’ясували, що вартість послуг на приватних станціях вища, ніж на станціях діагностики ДАІ: на приватній СТО за діагностику просять 90-110 грн, а в ДАІ - 45 грн. Саме тому ми й вирушили на «даївську» СТО, розташовану на вулиці Костянтинівській.

Крок 3. Проходимо діагностику

Оскільки автомобіль нещодавно ремонтувався на СТО, у його технічному стані ми були впевнені. Напередодні техогляду на звичайній станції ми перевірили ходову, гальма й електрику (500 грн пішло на усунення дрібних недоліків), а перед самою техдіагностикою заїхали на мийку (50 грн). У багажник ми поклали знак аварійної зупинки (35 грн), нові вогнегасник (45 грн) і аптечку (35 грн), а також «перевзули» два колеса в нову гуму (1000 грн).

Під час технічного огляду на пункті інструментального контролю автомобіль перевірили за кількома параметрами. По-перше, гальмівну систему (за допомогою гальмівного стенда), по-друге, стан рульового керування (люфт не може перевищувати 10 градусів). Крім того, працездатність зовнішніх світлових приладів, склоочисників і склоомивачів, стан коліс і шин (висоту протектора) - усе виявилося в нормі. За допомогою газоаналізатора співробітник СТО перевірив і вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах: СО і СН також відповідали нормам. Також майстер станції діагностики оглянув автомобіль знизу й переконався у відсутності витоків технологічних рідин (масла, охолоджувальної та гальмівної рідин), а також відчинив-зачинив двері.

Результати випробувань занесли в діагностичну картку. «Якби в роботі основних систем автомобіля було виявлено якісь відхилення, вам довелося б виїхати з діагностики й їхати на звичайну СТО усувати недоліки, після чого заново з’явитися сюди й пройти перевірку за проблемними параметрами», - зазначив він. Відстрочку для ремонту видають на 20 днів, а за повторну діагностику в ДАІ грошей не беруть. Утім, для нас головним було те, що автомобіль пройшов техдіагностику на відмінно. Тепер - до ДАІ по талон. З цього моменту почалися пригоди.

Крок 4. Розбираємося зі штрафами

У райвідділі ДАІ нам пояснили, що для початку потрібно отримати документ про відсутність неоплачених штрафів (перевіряють за базою даних «Адмінпрактика»). Дівчина у віконці повідомила, що за базою за нами числиться одне порушення - від 10.02.2006. Штраф тоді було сплачено, але позначка в базі даних ДАІ була відсутня. «Їдьте до суду й виконавчої служби - отримуйте там документи про те, що штраф погашено», - повідомили нам у ДАІ.

«Гасимо» штраф. Ми дізналися адресу ДАІ за місцем реєстрації автомобіля й повезли туди квитанцію про сплату та постанову виконавчої служби за 2006 рік. Приймають у районному ДАІ по вівторках і четвергах з 14 до 18 год, а також по суботах з 9 до 13 год. Черга вишиковується з людей 20-30.

У кабінеті «з квитанціями» сидить кілька дівчат у погонах за комп’ютерами, які досить оперативно викреслюють із бази порушення на підставі отриманих документів. Одній із них ми й простягли квитанцію про сплату штрафу. Однак, коли вона його викреслила, виявилося, що на наш автомобіль було складено ще один протокол - від 08.05.2008 р. «за порушення швидкості».

На жаль, так просто взяти й сплатити в ощадкасі 17 грн (максимальний штраф за таке порушення в 2006-му та на початку 2008 року) не можна - потрібно ще й пред’явити копію рішення суду щодо цього конкретного порушення. Потрапити до районного суду можна лише в середу з 14 до 18 год і п’ятницю з 8 до 11 год. Приїхавши о 7 ранку (щоб усе зробити і потрапити на роботу до 10), ми виявили чергу, в якій ми лише 29-ті. До 11.00 (кінця прийому) встигли отримати документи лише 15 осіб.

У середу я приїхав до суду вже о 5 ранку і сам створив список, поставивши себе першим. До восьмої там уже було 25 осіб. Після канцелярії ми пішли до архіву, де видали бланк заяви на отримання документа, який слід заповнити й підписати в судді - ще пів години. Після цього нам видали товстий журнал і сказали: «Шукайте»…

Через 2,5 години пошуків ми нарешті знайшли свої дані, переписали номер справи й отримали «постанову». Після цього ми зробили в архіві копію рішення, яку знову потрібно проштампувати й підписати на першому поверсі, розписавшись у отриманні на третьому. Загалом на всю цю справу пішло… три робочі дні.

Простий спосіб - хабар. Уже в ДАІ, коли ми надали з таким боєм добутий листок, на нас чекав ще один неприємний сюрприз: офіцер знайшов ще одне порушення за 2008 рік! Жодного бажання починати тяганину спочатку в нас не було. Запропоновані співробітникові ДАІ 200 грн зіграли магічну роль - кілька спритних рухів по клавіатурі - і всі штрафи були погашені (замість того щоб їздити до суду, потрібно було зробити це одразу).

Крок 5. Отримуємо талон ТО

Виявилося, що звичайних паперових талонів за 4 грн у ДАІ немає і не буде. Є лише дорогі - пластикові. Щоб стати власником картки з ламінату, потрібно віддати 100 гривень. Пластиковий талон техогляду практично ідентичний паперовому - на лицьовому боці є номер і рік, є місця для зазначення марки й державного номера автомобіля, а також терміну, до якого талон придатний. На зворотному боці зазначено номер кузова, дату здійснення ТО, а також термін наступного технічного огляду. Звісно ж, захотілося крикнути, що це грабіж, і вимагати недорогий паперовий талончик, але час дорожчий! Довелося викласти ще сотню.

Рахуємо витрати

Отже, для того щоб отримати жаданий талончик, нам довелося зробити серйозні витрати часу й грошей.

Медична довідка, страховка, документи з ГБО та обов’язкові платежі - 800 грн і 1 день;
підготовка автомобіля - 630 грн, 1 день;
погашення штрафу і хабар - 217 грн, 4 дні;
пластиковий талон ТО - 100 грн.

Разом: близько 1700 грн і втрачений робочий тиждень.

Одразу біля МРЕО до нас підійшов молодий чоловік і запропонував вирішити питання з ТО за 400 грн (без урахування оплати за транспортний збір - 150 грн). Талон на другий автомобіль ми отримували саме через нього. Коментарі зайві.

Вимоги ДАІ - незаконні

Столичний адвокат Олексій Святогор вважає, що даївці не мають права вимагати з автомобілістів квитанцій про сплату штрафів. «Немає жодного законодавчого акта, за яким водієві можуть відмовити в техогляді на підставі несплати штрафу. Викликає питання і сама процедура контролю: база даних ДАІ не пройшла обов’язкової сертифікації в Держслужбі спецзв’язку та захисту інформації і не може бути доказом того, що водій не заплатив штраф». Правозахисник радить у разі відмови у видачі талончика звертатися до суду: «В українських судах на розгляді вже понад десяток подібних справ».

Автор: Владислав Бовсуновський. Джерело: «Сегодня».