Як правильно закрити свій бізнес в Україні

Матеріал 2011 року.

Умови для бізнесу в Україні не найзручніші: у світовому рейтингу бізнес-умов Україна за рік опустилася на 3 позиції й посіла 152 місце. Крім того, підприємці скаржилися на Податковий кодекс, що набув чинності з початку року: навіть останні поступки у сфері спрощеної системи не викликали великого ентузіазму.

У цій ситуації багато власників думають про закриття бізнесу або зміну виду діяльності. Провідні юристи розповідають, як зробити це грамотно.

Закрити ФОП

Фізична особа - підприємець - це форма ведення господарської діяльності, нерозривно пов’язана з особистістю, яка її здійснює, говорить Вадим Тугай, юрист ЮК «Сетра». В Україні є лише два способи «закрити» фізичну особу - підприємця: процедура добровільної ліквідації та банкрутство.

Ліквідація (держреєстрація припинення діяльності) за рішенням підприємця проводиться в порядку, визначеному в ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», і займає, як правило, від трьох до п’яти місяців, говорить Вадим Тугай.

«На практиці вона (процедура, - ред.) тим довша й складніша, чим більше в підприємця кредиторів. Також її ускладнюють наявність найманих працівників і заборгованості перед податковими органами та пенсійним фондом», - пояснює юрист.

Процедура ліквідації може значно затягнутися через бюрократичні моменти, додає юрист ЮФ «Василь Кисіль і Партнери» Марта Щавурська. Адже підприємцю доведеться звертатися до кількох держорганів. «Тому багато підприємців принаймні роблять усі заяви у двох примірниках: один залишають собі з відміткою особи, яка прийняла, про отримання відповідного документа. Це може значно спростити процедуру», - розповідає Щавурська.

Як би законодавці не намагалися спростити процедуру закриття ФОП, вона все одно досить складна й тривала, зазначає Максим Лебедєв, юрист ЮФ «Гвоздій і Оберкович». «Усе ж не вдасться обійти перевірки податкової інспекції та пенсійного фонду. Якщо ж приватний підприємець не має заборгованості перед держорганами, а кредитори не заявили своїх претензій, можна стверджувати, що процедура закриття займе до шести місяців», - додає він.

Підставою для ліквідації може стати й рішення суду, зазначає Лебедєв. Ухвалюючи таке рішення, суд може спиратися на неподання протягом року податкових декларацій і документів фінансової звітності, а також на наявність у держреєстрі запису про відсутність фізичної особи - підприємця за вказаним місцем проживання. «Попри зазначені норми, суди рідко виносять такі рішення, посилаючись або на велике навантаження, або на відсутність клопотань від податкових органів», - говорить юрист.

Ліквідація підприємця шляхом банкрутства складніша, говорить Вадим Тугай із ЮК «Сетра». Така процедура займає не менше восьми місяців, а на практиці - понад рік. До неї вдаються рідко, оскільки за своїми зобов’язаннями фізична особа - підприємець відповідає всім своїм майном (крім майна, на яке за законом не може бути звернено стягнення). Ця процедура регламентована ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і ст. 50 Закону про реєстрацію, додає експерт.

Згорнути компанію

Якщо підприємець вирішить позбутися свого бізнесу, що існує у формі юридичної особи (найпопулярніші для малого бізнесу форми - приватне підприємство й товариство з обмеженою відповідальністю), то варіантів у нього набагато більше, говорить Вадим Тугай.

Серед них - передача корпоративних прав іншій особі (продаж або безоплатна поступка), ліквідація за власним рішенням і ліквідація через процедуру банкрутства, а також реорганізація підприємства (шляхом приєднання до іншої юридичної особи або об’єднання з іншим підприємством).

Реорганізація підприємства дає змогу власникові перекласти тягар зобов’язань перед кредиторами на правонаступника, що дозволяє прискорити ліквідацію. Складність і тривалість процедури закриття підприємства залежить насамперед від обраного способу закриття.

Багато компаній, які надають послуги із супроводу закриття бізнесу, часто розміщують рекламні оголошення на кшталт «Ліквідація підприємства за один день». Насправді тут ідеться не про ліквідацію, а про переоформлення, пояснює Тугай. Цю процедуру можна застосувати до «порожніх» підприємств, які не ведуть господарської діяльності, не мають активів і найманих працівників (за винятком директора, який, як правило, одночасно є власником).

Відбувається це так: власник підприємства, який хоче його закрити, безоплатно передає свої корпоративні права іншій особі. Одночасно змінюється й керівник підприємства. Після того як будуть зареєстровані відповідні зміни до установчих документів і відомостей у держреєстрі, власник, умовно кажучи, може забути про підприємство, а його новий власник - розпорядитися ним на власний розсуд (ліквідувати, продати чи використовувати).

Таку процедуру теоретично справді можна здійснити за один день (хоча реальніший термін - кілька днів). Для цього оформляється нотаріально засвідчена заява власника (засновника ТОВ, власника ПП) про поступку ним своїх корпоративних прав іншій особі (або нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу). На її підставі підписується протокол загальних зборів учасників ТОВ (розпорядження власника ПП) про зміну складу засновників (зміну власника), внесення змін до установчих документів і зміну директора. Далі проводиться державна реєстрація.

При цьому слід пам’ятати про низку моментів. «По-перше, невідомо, як новий власник підприємства розпорядиться ним, тому всі документи про передачу прав власності слід оформити належним чином (щоб не створювати підстав для можливого оспорювання правомірності угоди) і зберігати тривалий час. По-друге, якщо власник підприємства є також його директором, йому варто переконатися, що всі державні органи (органи статистики, ДПС, ПФ), а також банк, у якому відкрито рахунок, повідомлені про зміну керівника», - додає Вадим Тугай.

За його словами, закриття юрособи шляхом ліквідації - процедура складніша. Її тривалість може становити від трьох місяців до року й більше. Процедура включає кілька етапів: ухвалення рішення про ліквідацію, внесення до реєстру відомостей про ухвалення рішення про припинення підприємства та публікація необхідної інформації в спеціалізованому виданні, повідомлення кредиторів і розрахунок із ними, отримання довідок про відсутність заборгованості перед податковими органами та державними цільовими фондами (для цього суб’єкт, що ліквідується, піддається перевіркам), складання ліквідаційного балансу та його затвердження, реєстрація припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

Найтривалішою, найдорожчою й технічно найскладнішою процедурою закриття підприємства є банкрутство. Середня тривалість такої процедури в Україні за даними Світового банку становить 2,9 року. Найчастіше до банкрутства вдаються вимушено - коли активів підприємства просто недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Вихід учасника

Окремий учасник юрособи також має кілька способів виходу з бізнесу, розповідає юрист ЮФ «Василь Кисіль і Партнери» Марта Щавурська. Наприклад, вихід учасника з юрособи або поступка частки учасника для ТОВ.

Перевагами виходу для учасника є те, що він має право вийти в будь-який час за умови попередження про це юрособи. Під час виходу учаснику виплачується вартість частини майна юрособи, пропорційна його частці в статутному капіталі. Ця виплата має бути проведена протягом 12 місяців від дня виходу після затвердження річного звіту. Внесок також може повертатися повністю або частково в натуральній формі на вимогу учасника, який виходить із юрособи.

Що стосується поступки учасником своєї частки, ст. 53 Закону про господарські товариства передбачає, що учасник може поступитися як частиною частки, так і всією своєю часткою одному чи кільком учасникам господарського товариства. Учасник має право також поступитися своєю часткою товариству, яке, у свою чергу, повинне продати її протягом 12 місяців після такої поступки або відповідно зменшити статутний капітал.

Якщо інше не передбачено статутом, учасник може також поступитися часткою третім особам, хоча учасники господарського товариства мають переважне право на придбання частки.

«Ці два способи виходу відрізняються для учасника тим, що в першому випадку він розраховується й отримує виплати за свою частку від юрособи, тоді як при поступці - від тих учасників чи третіх осіб, з якими було підписано відповідний договір, будь то купівля-продаж чи інший вид договору про передачу права власності», - пояснює Марта Щавурська.

Крім того, у статуті товариства може бути передбачена заборона учаснику поступатися часткою третім особам, і тоді він буде обмежений учасниками юрособи, що в окремих випадках може значно ускладнити процес виходу.

Змінити вид діяльності

Відомості про види діяльності юрособи належать до інформації, яка вноситься до держреєстру. Тому зміна таких видів діяльності підлягає держреєстрації, говорить Щавурська. Така держреєстрація змін передбачена ст. 19 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Після того як підприємство вирішило, який саме вид діяльності вноситиметься до інформації в державному реєстрі (відповідно до КВЕД від 01.04.2006), особа, уповноважена діяти від імені юрособи, подає (або надсилає поштою з описом вкладення) держреєстратору заповнену реєстраційну картку про внесення змін до інформації про юрособу в Єдиному держреєстрі.

Після держреєстрації таких змін в ЄДР підприємство має повідомити органи статистики, податкову службу й соціальні фонди. «Для цього підприємству потрібно мати ще два примірники реєстраційної картки, якщо держреєстратор не направив реєстраційну картку до цих органів особисто», - додає Щавурська.

Додаткові труднощі можуть виникнути, якщо нові види діяльності підлягають ліцензуванню, потребують отримання дозволу або вироблена продукція, надавані послуги чи виконувані роботи підлягають обов’язковій сертифікації, говорить Вадим Тугай із ЮК «Сетра». У такому разі розпочати діяльність можна буде лише після отримання відповідної дозвільної документації.

Юрист також нагадав, що від основного виду діяльності залежить клас професійного ризику підприємства, а від нього - розмір єдиного соціального внеску.

Підготовча робота

Розпочинаючи процедуру припинення підприємницької діяльності, треба бути готовим до величезної кількості необґрунтованих вимог держорганів, затягування проведення перевірки представниками податкової інспекції та нарахування надуманих штрафних санкцій, говорить Максим Лебедєв із ЮФ «Гвоздій і Оберкович».

На його думку, уникнути зазначених негативних наслідків і запобігти їм зможуть лише професійні фахівці.

Готуватися до закриття бізнесу потрібно залежно від того, яким саме способом воно проводитиметься, додає Марта Щавурська з ЮФ «Василь Кисіль і Партнери». «У будь-якому разі можна порадити привести у відповідність до законодавства всі статутні, податкові й бухгалтерські документи ФОП чи підприємства, оскільки для проходження будь-якої процедури виходу доведеться взаємодіяти з держорганами», - говорить юрист.

Також варто заздалегідь попередити про майбутні зміни клієнтів і постачальників і вирішити, у який спосіб і з якими наслідками компанія завершуватиме співпрацю з ними.

«Конкретних вказівок законодавства щодо постачальників і клієнтів немає, тому учасникам підприємства чи ФОП потрібно ознайомитися з безпосередніми договорами з кожною стороною й урахувати ті негативні наслідки, які можуть бути там передбачені для таких ситуацій. Крім того, треба постаратися розплатитися за кредитами компанії і, звісно, попередити про вихід із бізнесу всіх своїх кредиторів», - додає Щавурська.

За її словами, будь-яка процедура виходу з бізнесу й так буде складною для учасників, тому треба постаратися не допустити подальших ускладнень через неврегульовані стосунки з постачальниками, клієнтами чи боржниками.

Джерело: biz.liga.net