Чим загрожує ухилення від сплати податків

Явище, яке в народі називають «податковою ямою», відоме і бізнесменам, і податківцям. Невідомо, хто першим застосував це словосполучення, але принципового значення, як назвати суб’єкта господарювання, що провадить протиправну діяльність, немає. У різні часи такі фірмочки називали «фіктивками», «метеликами», «буферами» тощо.
Але суть не змінювалася: перекласти податкове навантаження з платника податків реального сектору економіки на інше підприємство - «податкову яму», яка, звісно, не збирається сплачувати до бюджету жодних податків і існує лише формально. Іншими словами, це своєрідний бізнес із продажу податкового кредиту з ПДВ, а подеколи навіть інструмент витягування грошей із бюджету.
Про те, як податківці борються з такими «бізнесменами», «Газеті по-київськи» розповів Йосип Бучинський, заступник начальника податкової міліції - начальник Слідчого управління податкової міліції ДПАУ, генерал-майор податкової міліції.
-
Як створюються «податкові ями»?
-
Варіантів безліч: від реєстрації такого підприємства на померлого або людину, яка втратила паспорт і не підозрює, що документально числиться засновником чи посадовою особою якогось підприємства, до оформлення фірми на малозабезпечених осіб, які отримують за це незначну винагороду. В останньому випадку в такій фірмі, як правило, числяться одна-дві особи. Активів немає, тобто немає приміщення, матеріальної бази, капіталу, статутний фонд мінімальний.
До податкових органів поштою надсилають «порожні» звітні документи, в яких відображено або повну відсутність фінансової діяльності, або навіть її збитковість. У результаті діяльності «податкової ями» легалізуються «тіньові» доходи, не сплачуються податки, конвертуються гроші тощо. Держава через такі фірми втрачає мільйонні суми.
-
Як виявляють «податкові ями»?
-
Так, згідно з чинним законодавством, податкова міліція на сьогодні не впливає на реєстрацію будь-яких суб’єктів господарювання. Але виявити діючу фіктивну фірму тепер трохи простіше: у квітні цього року було запроваджено 5-й додаток до декларації з ПДВ, у якому платник податків перелічує всіх своїх контрагентів, унаслідок фінансово-господарських відносин з якими сформувався податковий кредит.
Під час розшифровки цих додатків і виявляються «податкові ями». За допомогою цього методу податковій міліції лише з квітня вдалося виявити понад 200 «податкових ям», діяльність яких «звільнила» від податків деяких підприємців на суму близько 3,6 млрд грн.
-
До речі, а багато справ розслідують слідчі податкової міліції?
-
Загалом слідчими податкової міліції цього року розслідувалося близько 3 тис. кримінальних справ, 1,3 тис. уже закінчено, з них 1240 направлено до суду. До бюджету повернуто 837 млн грн, а понад півтора мільярда гривень нам вдалося врятувати від розкрадання.
-
Яка відповідальність передбачена законом за організацію «податкової ями» або причетність до її діяльності?
-
Кожен, хто стає номінальною посадовою особою такої структури, відповідатиме згідно зі ст. 205 КК України, яка передбачає позбавлення волі до 5 років за фіктивне підприємництво. Наприклад, у липні цього року Новозаводським райсудом Чернігова засуджено двох осіб за звинуваченням у фіктивному підприємництві та підробці документів. Згідно з вироком суду, одному з них доведеться провести в місцях позбавлення волі 4 роки, другому - 5 років і 2 місяці. Після відбуття покарання їм заборонено займатися підприємницькою діяльністю протягом 3 років.
Якщо службова особа суб’єкта господарювання навмисно використовує як контрагента фіктивну фірму («податкову яму»), щоб ухилитися від оподаткування, на неї поширюється відповідальність, передбачена ст. 212 КК України (до 10 років позбавлення волі), або ст. 191 КК України (до 12 років позбавлення волі), якщо мета - привласнення ПДВ із бюджету. Наприклад, із жовтня цього року на розгляді в Печерському райсуді Києва перебуває кримінальна справа за звинуваченням директора київського ТОВ, який оформив у фіктивного підприємства купівлю дорогого компонента - «агар-агару» для виготовлення сорбенту на суму понад 23 млн грн.
Слідство після проведення хімічної експертизи довело, що цього компонента в сорбенті немає взагалі, а його придбання - документальна фікція. У результаті - умисна несплата податків на суму майже 5 млн грн. Крім того, з бюджету шахраї намагалися отримати відшкодування ПДВ на таку саму суму.
-
Але ж у список контрагентів - «податкових ям» можуть потрапити й люди, які не знають про махінації?
-
Як правило, «податкові ями» використовуються суб’єктами господарювання як контрагенти свідомо, з метою протиправної мінімізації податків. Тому хотів би порадити всім платникам податків: не шукайте «лазівок» у нашому законодавстві, рано чи пізно це може обернутися трагедією.
І насамкінець хочу дати пораду: якщо платника податків цікавить, наскільки порядні контрагенти, з якими він збирається вступити в комерційні відносини, він має вжити всіх можливих заходів для їх перевірки, зокрема це можна зробити за базою платників ПДВ, яка розміщена на сторінці веб-сайту Головної податкової адміністрації України.