Податкове резидентство українця за кордоном: де платити податки

Український громадянин, який живе за кордоном, лишається податковим резидентом України, якщо там залишилося його постійне житло або центр життєвих інтересів (сім’я, бізнес, майно). Окремо від цього країна, де ви живете, може вважати вас своїм резидентом за власними правилами, і тоді податок з одного доходу можуть вимагати обидві держави. Нижче: як рахує Україна, що робити з іноземним доходом і куди звертатися.
Як Україна визначає резидента
Підпункт 14.1.213 Податкового кодексу перевіряє статус по черзі:
- Резидент той, хто має місце проживання в Україні.
- Якщо житло є і тут, і за кордоном, резидентом вважають того, хто має в Україні місце постійного проживання.
- Якщо постійне місце проживання є в обох державах, вирішує центр життєвих інтересів: де тісніші особисті або економічні зв’язки. Достатні, але не єдині ознаки: де постійно живуть члени сім’ї, чи зареєстровано підприємницьку діяльність.
- Якщо центр інтересів визначити не можна або постійного житла немає ніде, резидентом стає той, хто перебуває в Україні не менше 183 днів за податковий рік (враховують день приїзду і день від’їзду, дні не мусять іти поспіль).
- Якщо статус не вдалося встановити жодним способом, резидентом вважають громадянина України.
Отже, 183 дні за кордоном самі нічого не змінюють: це запасний критерій. Хто виїхав із родиною, продав або здав квартиру і не має в Україні бізнесу, має вагомі аргументи, що центр інтересів уже за кордоном. Хто виїхав на навчання чи заробітки, а сім’я і житло лишилися вдома, найімовірніше залишається резидентом України.
Що це означає для доходів
Резидент України декларує доходи з усіх джерел, українських та іноземних. Станом на 2026 рік ДПС називає такі ставки для іноземних доходів резидентів:
- ПДФО 18%;
- військовий збір 5% (для доходів, нарахованих або виплачених з 1 січня 2025 року; раніше було 1,5%);
- дивіденди, нараховані нерезидентами: ПДФО 9%.
Декларацію за рік подають до 1 травня наступного року, податок сплачують до 1 серпня. З-за кордону декларацію можна надіслати цінним листом з описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до кінцевого строку або подати електронно через Електронний кабінет, потрібен кваліфікований електронний підпис.
Допомогу, яку громадяни України отримують за кордоном через збройну агресію, не оподатковують і не декларують, якщо це єдине іноземне надходження.
Приклад
Фрілансер, який залишається резидентом України, отримав за рік від іноземного замовника 400 000 грн (у гривневому еквіваленті). Український податок без урахування пільг:
- ПДФО: 400 000 × 18% = 72 000 грн;
- військовий збір: 400 000 × 5% = 20 000 грн;
- разом 92 000 грн.
Якщо з цього доходу за кордоном уже сплачено податок 60 000 грн, його можна зарахувати в Україні, але лише за наявності міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування і в межах суми податку, що підлягає сплаті в Україні. Тоді ПДФО до доплати: 72 000 - 60 000 = 12 000 грн. Чи враховується іноземний податок щодо військового збору, уточніть у ДПС до подання декларації.
Як не заплатити двічі
Для зарахування потрібні договір між Україною і країною перебування та довідка іноземного податкового органу із сумою сплаченого податку і базою оподаткування. Довідку, як правило, легалізують, якщо договір не передбачає іншого. Якщо довідки ще немає, можна подати до податкової за податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня наступного року.
Правила країни проживання відрізняються. У Польщі, за коментарями 2022 року, Міністерство фінансів заявляло, що в умовах війни центр життєвих інтересів українців, які приїхали після початку повномасштабного вторгнення, лишається в Україні; водночас експерти попереджали про ризик подвійного податку для віддаленої роботи на українського роботодавця. Позицію перевіряйте на дату своєї справи. У Німеччині 19 травня 2026 року підписали нову угоду про уникнення подвійного оподаткування, яка замінить договір від 3 липня 1995 року. Дату набрання чинності дивіться в повідомленнях Федерального міністерства фінансів Німеччини.
Покрокові дії
- Порахуйте дні: збережіть квитки, штампи й записи про перетини кордону за кожен рік окремо.
- Визначте, де ваш центр інтересів: де живе сім’я, де житло, де ви працюєте.
- Отримайте податковий номер у країні проживання, якщо працюєте там офіційно (у Німеччині Steuer-ID, у Польщі PESEL і NIP).
- Збережіть усі документи про сплату податків за кордоном: довідки та річні розрахунки.
- Якщо ви резидент України з іноземним доходом, подайте декларацію до 1 травня і сплатіть податок до 1 серпня.
- У разі сумнівів запитайте податкову країни проживання письмово і збережіть відповідь.
Куди звертатися
| Хто | Контакт |
|---|---|
| Польща, Krajowa Informacja Skarbowa (податкова інфолінія) | з-за кордону +48 22 330 03 30; з мобільного в Польщі 22 330 03 30; зі стаціонарного 801 055 055; інфолінія 8:00-18:00 |
| Німеччина, лінія державних служб | 115, пн-пт 8:00-18:00 (за даними сайту bzst.de) |
| Україна, ДПС | Електронний кабінет платника, звернення за податковою адресою |
| Консульства України | список установ і контакти на mfa.gov.ua, розділ «Дипломатичні установи» |
Контакти польської податкової та режим її роботи є на сторінці KIS. Про місцевий рахунок читайте в матеріалі про рахунок у банку за кордоном для українця.
Практичні поради
- Ведіть таблицю днів перебування вже з січня: відновити її через два роки складно.
- Просіть у податковій країни проживання довідку у форматі, який вимагає українська сторона: із базою оподаткування, а не лише сумою.
- Відсотки за українськими депозитами теж оподатковуються в Україні: див. податок на відсотки за депозитом.
Стаття має довідковий характер і не замінює консультації податкового фахівця з вашої ситуації.
Інформація актуальна станом на листопад 2026 року. Змінився телефон чи правила? Напишіть нам у коментарях у Facebook, виправимо.